| ВаДян | Дата: П`ятниця, 29.08.2008, 13:51 | Повідомлення # 1 |
 Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 31
Статус: Offline
| Намагаючись рухатися вперед, залишаючи за атмосферу вечірок у стилі old-school rap, а також спонукувані бажанням забути розчарування, зв'язані з inner-city blues (міський блюз у версії 80-х років), - трохи hip-hop команд вирішили змішати живий ритм із політичною доктриною для створення нового rap стилю. Такі команди, як Last Poets і Gil Scott-Heron, Public Enemy, що надихаються в 70-і роки політичними діячами країни, стали кращими музикантами серед political rap груп. Лідер цього напрямку Chuck D робив фюжн ритмів краще всіх реперів, продовжуючи обвинувачувати уряд (у композиціях "Black Steel in the Hour of Chaos," "Fight the Power"). У своїй творчості він також звертався до таких тем, як культура білої Америки ("Rebel Without a Pause," "Burn Hollywood Burn") і різноманітним соціально-політичним конфліктам ("911 Is a Joke," "Night of the Living Baseheads"). Такі команди, як Bomb Squad, KRS-One і його група Boogie Down Productions також почали висловлювати свою думку, користуючися твердими випадами і докорами убік влади. Прикладом цьому служать композиції "Illegal Business" («Незаконний бізнес») і "Stop the Violence" («Зупиніть насильство»), що підтримували чорношкірих і зверталися до лідерів капіталістичного світу. Те, що спочатку здавалося благодатним ґрунтом для розвитку музичної культури, насправді виявилося дуже недовговічним. Public Enemy зійшов з дистанції після 1991р., і незважаючи на велику кількість свіжих записів від нового покоління політичних реперів (Poor Righteous Teachers, Paris, X-Clan, Disposable Heroes of Hiphoprisy), комерційна перевага й успіх нового hip-hop напрямку — gangsta rap або G-funk — зробили звукозаписні компанії менш активними у відношенні менш успішної музики.
Коментуємо та висловлюємо своє ставлення до цього стилю, а також - виконавців, які його використовують.
|
| |
| |
